гармоніка

гармоніка
-и, ж.
1) Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички.
••

Губна́ гармо́ніка — духовий язичковий музичний інструмент.

2) В акустиці – складові тони, які виникають внаслідок коливання всієї маси тіла, що звучить, і коливань частин цього тіла.
3) розм. Те саме, що гармонія II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "гармоніка" в других словарях:

  • гармонізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гармоніст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • гармоніст — а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармонія II) …   Український тлумачний словник

  • гармонія — I 1) (взаємна відповідність якостей), злагодженість, погодженість; злагода, згода (у гурті) 2) (приємне для слуху звучання), милозвучність, евфонія 3) муз. (гармонійне поєднання звуків), співзвуччя, консонанс II (музичний інструмент), гармоніка,… …   Словник синонімів української мови

  • гармонізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»